Перші дні у садочку
В садку, в який ми вже з перервами ходимо аж три дні, вся Корина домашня борзість десь зникає. Точніше так: несподівано для нас усіх моя комунікабельна, розкута в товаристві навіть незнайомих дорослих (за винятком міліціонерів) дитина виявилася стовідсотковим нон-конформістом в товаристві ровесників!
Вона, щоправда, й виглядає на їх тлі дещо інопланетно – почати бодай із зачіски а-ля Ейнштейн, цієї суміші кудлатості, прямого й кучерявого волосся, що не чешеться на жоден «проборчик», а якщо все це захомутати резинкою в два хвостики, перехожі співчутливо хитатимуть головами: «Оно, видно, як мама дівчинку хотіла, що аж цього пацана заплітає!»
А у всіх дівчаток красиві косички й цілком доросле волосся, заколками заколоте, резинками прорезинене…
Відтак іще факт, що Корі от-от виповнилося три роки, а більшість діток таки трохи старше за неї і говорять майже по-дорослому, ніяких тобі «баків» замість м’яча і ball в одному. Втім, діти відразу викупили, що Кора «дєвачька» (крім нас у групі українську я чула лише від виховательок, але Кора наразі іноземних мов додому не занесла ще), ймовірно, завдяки умовному сигналу в вигляді сарафанчика зі свинкою Pepa, в якому Кора в групі ходить. А нон-конформіст, того що вдома я В ЖИТТІ не бачила, аби мої діти гралися чимось у гордій самотності. За винятком а-пада. А тут запустила я її в групу дитячого садочка, причаїлась за дверима, а Корена сіла за стіл і грається (!!!) касовим апаратом. Думає, що це телефон, правда, і намагається видзвонити по ньому мене.
Інші діти більш-менш у купі і, як виявляється потім, вони всі їй дуже подобаються. Ага, з позиції спостерігача. Спостерігає, як вони на музиці співають, як вони на фізкультурі скачуть, навіть як вони сплять.
На другий день, коли я залишала Кору в дитячому садочку вже на дві з половиною години, няня Інна подзвонила мені і сказала: - Кора сіла на стілець, спати відмовилася, накрилась по-індіанськи пледом і сказала, що так вона маму й чекатиме. Звісно ж, дитину я забрала – тим паче, на той момент у садку ще не ввімкнули опалення. Але історія повторилася й на другий раз, при чому, Кора ще й їсти дитсадківське їдло, котре їй так сподобалося в перший день, відмовилася. Зате малювала, вирізала, слухала казки й сиділа в няні на колінах з задоволенням. Ну, ок, принаймні, спокійно і без сліз, хоча лице її виражало скорб усіх народів світу – від євреїв до евенків.
Дівчатка за моїм спостереженням взагалі плачуть менше – то пацани пачками ревуть за мамами й бабусями, альо, тьотьки, та виховуйте вже своїх мужиків, бо виросте вам крохмаль якийсь кукурудзяний…
Основний мій тест в кінці дитсадківського дня: «Ну що, сподобалось? Що робили? Завтра придемо?» Кора, збираючись додому, на все відповідає позитивно й розширено, каже, що сьопцики й діцятка їй подобаються, при цьому діцятка більше, хоча такої кількості сьопциків на квадратний метр вона ще точно не бачила.
Перший Корин контакт з дитячим суспільством поза звичною обстановкою запам’ятався мені найбільше.
- Тебе як звати? – питаю я в гарненької білявої блакитноокої дівчинки з групи.
- Алексія. – чемно відповіла вона.
- Ну, - кажу моїй, - тепер ти скажи Алексії, як тебе звати. Дітьо певний час морозиться, ялозиться, розглядає свої пальці, а відтак піднімає голову й видає:
- Корена Хансен Норбу Падма Діжа!
Отак от. Навчили дитину повної метричної версії…Трохи рендомно вона свої імена і прізвище скомпонувала, але хоч за те, що не додала «Норманівна» - спасибі…
Записи
- Діти - моє всьо! Друзі – моє всьо! Гори – моє всьо!
- Помішані - діти з багатонаціональним корінням
- Кора, Кая і Кідландія
- Діти у бабці в Яремчі
- Кілька травневих подивів
- Baby Christmas. Святковий Блог
- Випробувальний термін та звикання Кори до дитячого садочка
- Перші дні у садочку
- Трохи про красу і літню подорож
- Індійські нотатки: колорит, дешева популярність і санітарна ситуація
- Як дітям викладати географію
- Індійське харчування-проживання та гігієнисті питання
- Baby India
- Baby winter
- Сучасний горщик
- Мати-зозуля, шведська стінка і Кая
- Моя нова робота, Білосніжка, емо і педагогічна функція унітазу
- Всьо, як у людей
- В гори!
- Перший день народження Каї
- Кора та її мотиватори
- Три новини
- Романтичний міф
- Наш мобіль - іграшка на колиску бебіка
- 5 нянь і бебі-сітерок моїх дітей
- Каєчка стала на ніжки
- Книжечка зі звіриками і їхніми звуками
- Я і не приховую що мої діти ті ще хуліганки
- Любов дітей до нано-технологій і орг-техніки
- Екзотичні імена дітей
- Барселона Жирона - Київ Жуляни. Покидання сонячної Каталунії
- Із дітьми в музей Пікасо
- Шоколадний пост-різдвяний блог
- Ляля Катя перша лялька
- Феліс Кумплеаньос. Чи, по-нашому, бьоздей-блог
- Битва за шоколад: я не супер-вумен
- Blogcats-n-dogs
- Дракоша - вєщь корисна у господарстві.
- Презентация нового альбома «And I Made а Man»!
- Placenta або де закопати ліпшого друга. Частина II
- Placenta або де закопати ліпшого друга. Частина I
- Купила малій брулянти
- Таємниця імені розкрита!
- Birth Report!!!
- Я вже вродила. Дівчинка на нехілих 3700кг
- 5 причин чому жінки обирають пологи за кордоном
- Є така буддійська притча
- СТРАхИ-ЖахИ вагітної Карпахи
- Бджілка-співалка
- Doggy-n-baby: або як бебік вживається з собіком (на прохання читачки)
- Від чого не варто відучувати немовлят
- Кора та снайпер Пелагея
- Кора і барабани. Будні Бебі-Бума.
- Корин перший блог