Блог про бебіків

Виявилося що блог про бебіків, пузяки та інші радості життя – чекало від мене на диво багато людей.

Давайте домовимося: я розказую свої історії, як вони є, ви даєте компетентні поради та гнівні коментарі (а куди ж без цього?), а потім всі разом ми щасливо печемо тортик і граємось м’якими іграшками для загального розвитку.

Діти - моє всьо! Друзі – моє всьо! Гори – моє всьо!

Вперше Кая піднялася у гори на 2500 м у віці одного місяця у Французьких Піренеях. У слінгу.
Вдруге – в чотири роки, теж у Піренеях, щоправда, в Іспанських, зате своїми ногами. Я не скажу, що Кая проявила чудеса витр имки і альпіністської вундеркіндності, але таки вийшла сама, хоч і стала б чудовим натхненником книги «Бебі-Тревел 2 або «Як не вбити своїх дітей». Кора теж була не подарунок, але все-таки 5-річній дитині легше долати такі навантаження, ніж 4-річній...

Помішані - діти з багатонаціональним корінням

Ірена Карпа і діти

Кльові й особливі діти виходять від змішаних шлюбів. Я завжди знала, що змішані гени різних націй, а той рас, завжди дають сильний результат. Яскравий тому приклад — мої діти.
Я би якось рада була відшукати в собі помішаний ген, кажуть що немає чистих українців, але, на жаль, нічого цікавого не знайшла, тому з горя вийшла заміж за американця і народила помішаних дітей, щоб вони мали повний генетичний набір.

Кора, Кая і Кідландія

КидляндияПамятаєте, в далекому дитинстві були в нас на районах такі собі “дєцкіє городки”? З качельками, з подобою амфітеатру, з будиночком яким-небудь? І не знаю як вам, а мені було за велетенську радість приїхати з провінційної Яремчі у захмарно метропольні тоді Черкаси і піти в таких от “городок”.
Так от. Якби мені тоді хтось сказав, що бачив дитяче містечко зі справжніми машинами, компютерами, паспортами, пластиковими картками і навіть телестудією, я би, зібравши докупи весь свій дитячій скепсис, порадила фантазерові попуститися і не переказувати мені того, що він бачив в американському кіно.

Кидляндия полиция

І ось через багато років, уже зі своїми дітьми, я в це кіно попадаю. І не в тупу якусь розважалку з перебраними героями мультиків і цукровою ватою, а в справжнє дитяче містечко з прицілом на розвиток, гру, навчання і в принципі “самостійне опрацювання матеріалу” дітьми. І не в Америці, а в Києві, на банальному Московському проспекті. Тут і свої вулиці, і справжні магазини, і банк, і кавярні, і сквери, і лавки, і місточки. Тут діти можуть цілий день жити цілком дорослим життям - навчаючись, працюючи, заробляючи й витрачаючи на свій власний розсуд іграшкові гроші.

Діти у бабці в Яремчі

-Боже-боже, - милується сусідською Ромою наша бабця Леся, - і яка то у вас, Аню, внучка вихована, яка чемна! і тут скаже «будь-ласка», і так делікатно звертається, такі речення будує!
Тьотя Аня то все слухала, слухала, а потім таки не витерпіла:
-Ага, чемна і вихована. І не кажіть. Було тут недавно. Робив щось там зять по господарству, щось там ремонтував. І так, і сяк, і нічо йому не виходить. Він стукне і матюкається, стукне, і матюкається, що ніяк воно не стає так, як мало би ставати. А Рома то все слухала-слухала, а потім вперла руки в боки, й, похитавши головою, видала: «Йой, Тату, ну і на хуй ви за це все бралися, якщо бачили, шо воно й так не вийде?..»

Кілька травневих подивів

Днями поїхали ми відпочивати на природу, де любі товариші діти здивували мене кожна по-своєму.
Коли довго мучить безсоння, працює старий-добрий рецепт: спробувати поспати в місці сили. Чи бодай полежати там на траві в тиші. (Ну чи у відносній тиші, якщо ваша базова комплектація подібна на мою: Карпа = Ірена+Кора+Кая+Карма). В мене є таке місце – під Києвом на Дніпровських кручах, із виглядом на сотні острівців і гладь води, під соснами, коло козацької каплиці і пагорба, де колись стояло язичницьке капище.

Baby Christmas. Святковий Блог

Святковий блогТе, що у нас в садку називалося «утрєннік», тепер, слава Богу, просто зветься «свято».
Коштує свято в Кориній групі 300 грн (наводжу цифру, бо цікаво, які цифри у ваших малят), а за Каю мамаша з батьківського комітету злупила з мене 500 (що пішло на Барбі, шо на аренду діда Мороза, що на меблі і постелі, а що пішло на благодійні внески включно з тими місяцями, коли ми ще в садок не ходили, істрія замовчує і здачу не повертає.

Випробувальний термін та звикання Кори до дитячого садочка

Діалог із Корою зранку, на виході з дому в садок:
- Кора, скажи татові доброго ранку.
- Гуд монін, тато.
- Молодець. Тепер Каї скажи «сі ю лейтер».
- Сі ю лейта, алігейта!

Перші дні у садочку

Корена КарпиВ садку, в який ми вже з перервами ходимо аж три дні, вся Корина домашня борзість десь зникає. Точніше так: несподівано для нас усіх моя комунікабельна, розкута в товаристві навіть незнайомих дорослих (за винятком міліціонерів) дитина виявилася стовідсотковим нон-конформістом в товаристві ровесників!

Вона, щоправда, й виглядає на їх тлі дещо інопланетно – почати бодай із зачіски а-ля Ейнштейн, цієї суміші кудлатості, прямого й кучерявого волосся, що не чешеться на жоден «проборчик», а якщо все це захомутати резинкою в два хвостики, перехожі співчутливо хитатимуть головами: «Оно, видно, як мама дівчинку хотіла, що аж цього пацана заплітає!»
А у всіх дівчаток красиві косички й цілком доросле волосся, заколками заколоте, резинками прорезинене…

Трохи про красу і літню подорож

Тереза- Що тобі сьогодні снилося? - запитала моя подруга Ілона в Кориної подруги, трирічної доньки Терези.
- Машина, повна художників.
Отак от. Не те що мені з вами. Ковбаса сниться і тапочки з бантіками, якщо не поїв раптом після шести і на знижках нічого не урвав. 
Думаю, у вас теж є дитина-взірець, як у нас Тереза, що всього лиш на 2 роки старша за Кору.

Індійські нотатки: колорит, дешева популярність і санітарна ситуація

катакали

- Одна, без чоловіка, з двома манюніми дітьми?! Ну ти й смілива... - час від часу з сумішшю захоплення і співчуття хитали головами гражданє отдихающі.
- Я би скоріше сказала... божевільна. - відповідала я, бо не дуже певна, як англійською точно перекласти “їбанута”.

Записи

Профіль

Отримувати записи на email?