Корин перший блог

19.04.2011, Ірена Карпа

Як казав Буковскі, дай людині друкарську машинку – вона стане письменником. В англійській, правда, ліпше це звучить, ніж у моєму карявому перекладі:

Give a man a tape writer and he becomes a writer.

Власне, в моєму випадку десь так воно і було

– прийшла до мами на роботу, надрукувала пару рядків на казенному електровиробі, і вирішила, що тепер-то я справжній письменник, якщо у мене зразу такі букви лізуть, як у справжніх книжках... Veni, vidi, vici, одним словом.

А тепер ти дай однорічній дитині друкарську машинку (навіть електронну, був такий етап їх популярності) – вона ж тебе не те що засміє, а заагукає насмерть, що ти такий лох вінтажний. Того дитині, як тільки їй стукає місяців шість-вісім, ліпше підсовувати середньокаліберний лаптоп. І не РС який-небудь, а Mac Pro відразу. Гуляти так гуляти...

Ясно, що спершу її зацікавить скрін-сейвер – втикати в нього і дорослий втомлений мозок може нескінченно довго – а дитячий, якщо всидить хвилин 10, то ви ж і поїсти за цей час зможете!
Чудеса бувають.
Коли уже поїли і треба далі щось робити (в моєму випадку на компі в текстовому редакторі), бебі можна взяти на коліна. Раптом у вас мисля десь застрягла посеред вашого фрі-ланс проекту? Бізнес-план там пишете, концепцію якусь чи й книжку, в найгіршому випадку?.. (Нє, в найгіршому ви все-таки сидите у соц-мережі в пошуках того, не знаю чого – а раптом, щось корисне десь намутиться? Чи просто там поржати з нового гамбургера Періс Хілтон, поновити запас душевних сил...) Так от дитятко, простягнувши загребущі ручки до клавіатури, миттю вам додасть креативу:

Савчіасви е5к ти нпргорго

Такі були Корині перші цифрові слова.
І буде це секретним шифром до зламу чиїхось мільярдних рахунків, назвою моєї наступної книги, способом ворожіння чи розкриттям таємних знаків колективного Несвідомого (бо мають же бути на світі якісь савчіасви і щось вони для нас всіх значать?!) – то вже суто справа часу.

Якщо ж вам такі вправляння з вашим дитям і буквами неблизькі – мікробів, приміром, боїтеся, а їх, як стверджують продавці спеціальних ультрафіолетових ламп для очистки, на клавіатурі більше, ніж під обідком унітазу – є й інші, звісно, способи увіковічень творчості. Може, навіть і більш художні, в прямому сенсі слова. От я колись давно була замалювала цілу канву червоним колором – щось то мало значити. Заспокоює нерви, чи що (я дальтонік...) Так ця канва і висіла на кухні.

Аж тут стукнуло Корі 8 місяців, і в шафі знайшлися картонні коробки від віскі, з напханими в них акриловими фарбами. Далі все відбувалось блискавично – Корина стопа замалювалась синьою фарбою і ступила на неторкнуту червону поверхню. Вуаля: чим вам не бебі-арт? І якому бебіку, коли він виросте, не буде цікавим простежити те, як він мінявся, на прикладі відбитка своєї ніжки? Вибирайте нешкідливу фарбу, беріь поролонову губку, робіть кілька пробних принтів і перепльовуйте хоч самого Енді Воргола в кольорах і кількісному результаті. А що – раз у місяць таке робити, міняючи тло і фарбу для ніжки чи ручки (тільки щоб облизати не встигло...) - диви, і на шпалерах кольорових заощадиш.

Записи

Профіль

Отримувати записи на email?