Моя нова робота, Білосніжка, емо і педагогічна функція унітазу

29.10.2012, Ірена Карпа

Віднедавна я зайнялася підозрілою активністю - роботою на телебаченні. Часу забирає значно більше, ніж я собі припускала, але до початку зими проект мав би закінчитися. Так от. Діти поп-зірок, героїв “Наших в Раші” не мають такого щастя, як мої чи ваші, якщо у вас вдома живе тваринка. Діти Джигурди мають лише няню, котра без кінця лузає насіння, а син Стоцької - няню-філіпінку за 1200 доларів на місяць. Джигурдяча модель простіша, за 1000, та ще й живе з ними, прибирає і готує.

Евеліні Бльоданс 6-місячного малюка допомагає глядіти бабуся її чоловіка. Живуть під Москвою в поки що зйомному будинку, плануючи його викупити згодом. Веліна - баба крута. Наважилася народити дитину з синдромом Дауна, тепер його виховує, любить так, як зазвичай ми дітей не любимо, веде від його імені блог.
Малий і справді дуже сонячний, є у таких діток якась особлива харизма, чи що. Вони довірливі, лагідні, приходять у захват від простих речей. У них просто на одну хромосому більше, ніж у інших діток.
Бльоданс була обурена в роддомі, коли їй цілком буденним тоном запропонували “пісать атказную”. Навіть наївного листа Путіну написала, вимагаючи заборонити таке формулювання для породіллі. Відповіді, звісно, не прийшло, але, як каже Евеліна, коли таких, як вона, наберуться тисячі й десятки тисяч, так просто ігнорувати їх не можна буде. Вже зараз вона бере участь у благодійних перегонах із дитячими візочками, приватно листується з батьками, котрі сумніваються, залишити чи ні свою інакшу дитинку, постить фотографії сімей, життєві історії, хроніки досягнень малюків, що народилися не такими, як усі.

Тим же злидарям, що кажуть, буцімто боженька покарав Бльоданс за її сексапільні ролі, хочеться просто плюнути в пику. Ну або дочекатися, поки їм у пику плюне боженька. Одним словом, Евеліна, її чоловік Сашко та малий Семен - щаслива трійця. І якщо зі старшим сином, від першого шлюбу Бльоданс і втратила контакт, то менший точно залишиться з нею завжди. А того й диви, через знайомство з маленьким сонячним братиком старший знову визнаватиме рідну маму.

Мої ж діти рідну маму-Карпу з того часу, як вона почала вештатися кількаденними відрядженнями, почали цінувати значно більше. Якась ніжність з'явилася і добровільні обійми-поцілунки, а не лише відпихання, видляпування і категоричне “Нє!” на мою жалюгідну пропозицію хоча би разок обійняти женщіну, що їх породила. Кора навіть погоджується на спокійне лежання коло мене під час споглядання мультика чи документального фільму про немовлят (інші людські особини її мало обходять).

Белоснежка чб мультфильм ДиснеяВчора, до речі, поставила їм старий диснеївський мультик про Білосніжку. Чорно-білий ще, 37-го року, трохи підфарбований пізніше. Так от Кора, дивлячись, як там дівчина в білому фартусі танцює з мітлою, прибирає, миє баняки, готує, співає і розмовляє з пташечками, зробила собі висновок і заволала, тицяючи пальчиком в екран: “Баба, баба!!!” До неї приєдналася Кая. Мали вони на увазі, що то копія їхньої бабці, чи що такою саме і повинна бути справжня жінка, хто зна. Але моя мама щиро втішилася, що їй не дістався типаж злої мачухи з люстерком...
 

Том и Джерри детский мультикКора і мультики - то взагалі дивна історія. Найулюбленіший її персонаж - кіт. Якось не передалося через спадковість моє собаколюбство. Всі мультики, де фігурують коти - Top Cat там, тощо - дивляться трохи довше, ніж усі інші. І смикнуло мене щось поставити Корі радість нашого дитинства - “Тома і Джері”. І триклята миша, ясно, традиційно нанесла душевно-тілесну травму бідному коту. І я-а-ак Кора розридалася! “Нява, Нява!!!” - плаче. Ледве заспокоїла, що та нява воскресає неушкодженою в кожному наступному епізоді. Тільки от ненадовго вистачило. В тому ж Топ Кеті головний кіт просто пірнув у свій круглий смітник, а моє дитя вирішило, що коту там настав хантимансійськ. І давай ревіти. Кіт воскрес, сльози припинилися. І тут же в воду впав дядя-поліцейський, якого теж стало шкода до плачу. Ось, показую, кіт із нього пожартував, бачиш, кинув рятівний круг навіть! І так далі...

І з книжками та ж історія: зайчик хворій мамі мед ніс, спіткнувся, упустив у воду - трагедія! Няня в паніці перегортає сторінку, ось, Кора, глянь: риба вхопила мед у рот, не втопився горщик! Від вигляду горщика в роззявленій пащеці сома Кора заливається ще більше. А ви кажете, Голівуд дітям психіку ламає...)))

Скажіть, це у всіх так чи лише в мене така емо-дитина? Я так розумію, фільм “Білий Бім, чорне вухо”, котрий мене саму на все життя травмував, у кориному випадку прирівнявся би до біологічної зброї масового знищення, тож мусить бути схований в бетонний саркофаг щонайменше.

Але от що точно передалось генетично - так це туалетні замашки інтелігентів. Скільки себе пам'ятаю, і в домі в діда з бабцею, і в тата з мамою, все життя в туалеті був представлений широкий вибір періодики. Сидячи на унітазі у Франківську, я запізналася з Макбетами і раннім Набоковим, в Черкасах зачитувалася “Перцем” і білоруською “Работніцою і сялянкою”, в Яремчі читала польські детективи, вчила правила дорожнього руху, закохалася в алтайські народні казки і, власне, почала писати свої. Якось в туалеті синхронізуються мозок із дупою. Вже й не знаю, як пояснити цей містичний зв'язок, але ніщо так не допомагає легше покакати при запорі, як цікава книженція. Якщо нема її - навіть читання адреси виробника туалетного паперу допомагають розслабитися. Ну кам он, ви ж теж так робите:)

Так от. Кора, якщо їй не вдягти памперс і чимось сильно не відволікти, обов'язково проситься “а-а”. Какати чи пісяти - виясняється в процесі. Головне, що людина свідома функціональності білого брата Унітаза і зневажає горщик - він для дітей. Заходить вчора Кора в секретну кімнату, вимагає яскраво-зелену накладку на сидіння, вилазить на трон і тут же, тріумфально й безапеляційно показує на стос газети “Критика”. Ого, думаю, серйозно як. Даю Корені газетку, вона її діловито гортає, зупиняється на статті “На радикалів немає ради” і нарешті какає...

Наступного разу підсуну їй самовчитель китайської - з огляду на світові перспективи, знадобиться...
 

Записи

Профіль

Отримувати записи на email?